- потупотіти
- [потупоут’і/тие]
-поучу/, -поти/ш, -потиемо/, -потиете/; нак. -поти/, -поут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
потупотіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
потупотіти — очу/, оти/ш і потупота/ти, очу/, о/чеш, док., розм. 1) Піти, побігти з тупотінням. 2) Тупотіти, тупотати якийсь час … Український тлумачний словник
потупотати — див. потупотіти … Український тлумачний словник